*****

Колись все стане так, як має бути,

Колись підніму погляд в небеса

І запитаю,- Як мені забути,

Роки страждання, де ж наша краса?

Я знаю, що ніколи не почую

Ту відповідь - та хрест я свій несу!

Болить душа, коли життя корчую,

А може слава Богу та Ісу…

А може треба просто пережити,

А може треба поле перейти,

І десь далеко вродить нове жито,

І хтось мене зуміє зберегти?...

Одні питання, скрізь одні питання,

Неначе було все, та перейшло,

Ми мелемось у жорнах як в коханні,

І сиплеться лиш пудра-борошно…

Немелене ніколи не печеться,

Немелене не пахне, наче хліб,

О, Господи, нехай не повернеться,

Все те, що заганяє людство в гріб…

 

Все чувства осенью острее

:::::::::::::::::::::::::::::::::::::::

... быть может, во всём виновата осень; я ощущаю её сильнее, чем ты. Осенью рвутся пакты и всё становится недействительным. И человек хочет... Да, чего же он хочет?
— Любви.
Эрих Мария Ремарк. «Тени в раю

:::::::::::::::::::::::::::::::::::::

Все чувства осенью острее…

Перед смирением душа,

Поняв что рано вечереет

Глядит на парк, едва дыша.

А там янтарные аллеи

Листвой летящею шурша,

О чем- то словно сожалея,

Под капли дождика кружат

Все чувства осенью острее,

За листопадом вслед летят

Дорог касаться им больнее,

Мечте заветной не вредя.

Ступает тихо по аллее,

Любовь как юное дитя

И на душе слегка светлее,

Как в небесах после дождя

Картина дня

))}
Loading...
наверх