Чи буває щось миліше, за рідненьку мову,

Чи буває щось миліше, за рідненьку мову,
коли хтось напише вірші, співа колискову. 
коли вислів наче пісня, наче промінь сонця, 
і ти бачиш білу хатку, голубі віконця, 
коли квіти заплітають в любисткові коси, 
коли донька свою неньку через "Ви" попросить. 
Там відчую Україну, землю , як світанок, 
там у росах вмивається духмяний румянок, 
там цілунок мов діброва , дурманить до болю, 
там народ такий співучий і так любить волю!