Я всех простил
И сам прошу прощения...
Я не святой, 
Как многие из вас...
Жизнь — это взлеты
И увы, падения...
И только совесть и душа
Одна у всех у нас!..

Просить прощения — не грех.
И я прошу его у Всех... Сергей Рязанцев Это отклик-экспромт на

Счастливый тот, кто женщин любит.
Кто ради них, готов на всё.
Кто, хоть на миг, себя забудет.
И будет жить, лишь для неё!.. Сергей Рязанцев

Расскажите, дорогая, как живется Вам самой? Может как в долине Рая, может с тяжкою сумой? Может скучно без романов, и не пишутся стихи? Может в сырости туманов Вы печальны и лихи… Нет тоски в глазах безбрежных, и улыбки легкий хмель, Поцелуях твоих нежных не шалит мифичный Лель… Приходи туманным

  У світі, де співають кожний день, де пишуть твори про легенди краю, як всі слова написаних пісень, я радість коломийську позбираю, наповню щастям, успіхом, добром, як писанку оздоблю візерунком, підпишу все це пензлем чи пером і буде це прекрасним подарунком!

    Вітаю Вас, чарівні галичанки, Що душі ваші творчістю горять, Що пензлі люблять всі коломиянки, А думи у фантазіях парять, Що графіка у ліній досконала, А колорит живопису мягкий, Щоби завжди душа упізнавала У чому щастя і формат який. Хай світиться папір у акварелі, Як центри композицій для