Не віриш ти, та я колись прийду,
Не згадуєш – тебе не перевчити,
Не знаю чи на радість, чи біду,
Так хочу бути поруч, поруч жити…
І помічати вечір за вікном,
Як осяває світло твої штори…
-Включай всі лампи та не економ,
Щоб форсувало серце, як мотори!
Так холодно, не зовсім білий сніг,
Готуємось щоби зустріти свята,
Не завжди рівний у житті наш біг,
Де ліхтарі, де штори й твоя хата…
Наважусь я, дорогу перейду,
В під’їзді пробіжуся вверх по сходах,
Наступить свято, бо тебе знайду,
Та привітаю у віршах чи одах.