А вся земля, як килим зацвітає

 

Яскраве сонце знов дарує радість,

Цвітуть сади, дурманить аромат

І закрадається у душі наші заздрість,

Що це створив не ти квітучий сад.

Він кожний рік весною оживає,

Пробуджується співом рідний ліс,

А вся земля, як килим зацвітає,

І душу нам зворушує до сліз,

Де зацвітає голубий барвінок,

Де п’є веселка воду за селом,

Де верби над ставами, наче віник,

Переливають срібло хвиль веслом.

Тепер не ти володар перетворень,

Є інша фея – чарівна весна,

І хоч пустив ти на землі цій корінь,

Всі перемоги наші тільки в снах…

 

Все чувства осенью острее

:::::::::::::::::::::::::::::::::::::::

... быть может, во всём виновата осень; я ощущаю её сильнее, чем ты. Осенью рвутся пакты и всё становится недействительным. И человек хочет... Да, чего же он хочет?
— Любви.
Эрих Мария Ремарк. «Тени в раю

:::::::::::::::::::::::::::::::::::::

Все чувства осенью острее…

Перед смирением душа,

Поняв что рано вечереет

Глядит на парк, едва дыша.

А там янтарные аллеи

Листвой летящею шурша,

О чем- то словно сожалея,

Под капли дождика кружат

Все чувства осенью острее,

За листопадом вслед летят

Дорог касаться им больнее,

Мечте заветной не вредя.

Ступает тихо по аллее,

Любовь как юное дитя

И на душе слегка светлее,

Как в небесах после дождя

Картина дня

))}
Loading...
наверх